This website works best with JavaScript enabled

Перший дзвінок у першій фастівській школі продзвенів для сто двадцяти першокласників. На шкільній клумбі ніжно-рожеві космеї зогріває яскраве сонячне світло, а життєвий шлях першачків віднині осяватиме світло науки. Їх цього року набралося стільки, що знову довелося комплектувати чотири повноцінних класи. Заступник директора школи з навчально-виховної роботи Світлана Травінська до такого напливу учнів уже звикла.

«Батьки мають довіру до вчителів. Знають, що тут їхні діти одержать гарну освіту. Саме тому у нас чотири перших класи, чотири других класи, чотири третіх класи, чотири четвертих класи і майже в кожному класі початкової ланки по 30 учнів».

 

Очільники міста, хоч і в останню мить, та все ж таки нашкребли кошти для реконструкції шкільної покрівлі і капітального ремонту фасаду. І хоч будівля ще наполовину в риштуванні, директор не втрачає оптимізму, що перші холоди зустрінуть уже під новим дахом.

«За два місяці ремонтні роботи будуть завершені. Тому прохання до всіх учасників навчально-виховного процесу набратися терпіння і з розумінням поставитися до їх проведення».

Наймолодші школярики на все довкола позирають захопленими очима. Від самого початку їх привчають до думки, що школа, в якій їм випала честь навчатися, є першою не лише за порядковим номером. І щоб бути гідними називатися її учнями, треба багато і ревне над собою працювати. Але, схоже, малечу такі перспективи анітрохи не лякають. Першокласниця Соломія хоче навчатися, щоб потім бути корисною людям. Закликає і своїх однокласників підтримати її у цьому намірі.

«Свої здібності і сили розвиваймо раз у раз, щоб народу була втіха і щоб користь була з нас».

Для п’ятирічного Захара, який ще ходить до садочка, сьогодні була не менш хвилююча мить, аніж для його старшої сестрички. «Щоб не проспати перший дзвінок він прокинувся ще раніше від неї», - люблячим поглядом обводить свою дітвору щаслива мама.

«Захар першим прокинувся і відразу був готовий іти до школи, поки Соломія ще додивлялася свої сни. Сьогодні, як і для кожної мами, для мене хвилюючий момент. Перед донечкою широко розчиняються двері до країни знань і я вірю, що вона виправдає мої материнські сподівання: чемно поводитиметься і буде сумлінною в навчанні».

Переглянути відео:

На Лізу сьогодні покладалася особлива місія: у супроводі одинадцятикласників голосно закалатати дзвоником, скликаючи усіх за шкільні парти. Лізин тато не може нарадітися на свою доньку, яка і з однокласниками легко знаходить спільну мову і однією з перших тягне руку, коли треба відповідати на запитання вчителя. Йому важко стримувати емоції, коли надходить усвідомлення, що його кровинка навчатиметься у тій самій школі, в якій і йому самому довелося гризти граніт науки.

«Особисто я навчався в цій школі, і коли сьогодні переступив її поріг, то на мене війнуло чимось таким рідним та знайомим, що це не передати жодними словами».

Рецептом успішного навчання та перемог на різноманітних конкурсах з першокласниками готові поділитися і їхні старші товариші. Їм є багато що розповісти: і про те як вигравати шкільні олімпіади, і як здобувати звитяги на козацьких турнірах.

Одинадцятикласник Дмитро Єпішкін один з тих, хто взявся відроджувати козацькі традиції в рідній школі. Зокрема, два роки тому разом зі своїми однодумцями спробував власні сили у військово-патріотичній грі "Сокіл-Джура". Дебют виявився напрочуд вдалим.

«Другий рік поспіль перша школа перемагає на міському етапі цих змагань», - розповідає Дмитро. «Цього року ми пішли ще далі і вже й на обласному рівні голосно заявили про себе, здобувши призове місце».

Є у першій школі і свій Солов’яненко. Десятикласник Максим ще кілька років тому не помічав за собою жодних вокальних здібностей. Але одного разу на уроці української мови так натхненно заспівав державний гімн, що співає й досі.  На усіх шкільних заходах.

«Я почав співати перед широкою публікою лише в 13 років. Раніше це робив виключно вдома та й то не надто часто».

Урочиста лінійка і цього разу не обійшлася без квітів улюбленим вчителям, але багато хто дослухався до заклику дирекції школи і замість святкових букетів зекономлені кошти віддав на потреби воїнів АТО. Серед доброчинців натрапляємо і на десятикласника Артема Сізілова. Цікавимося у хлопця, чому зробив саме такий вибір.

«Тому що зараз важливіше здоров’я бійців. Треба їх в першу чергу підтримувати».

Як тільки першачки потрапляють до класної кімнати – одразу займають місця кому яке до вподоби. Їхня перша вчителька знайомить їх з основними правилами учнівської поведінки.

«Під час уроків треба сидіти тихенько, поклавши одну руку на іншу. Відповідати можна або з місця, або ж виходячи до дошки».

Після посвячення в реґламентні норми усім класом переходять до з'ясування важливого питання: «Що таке Україна для кожного з них?» Настя відповідає, що це «наш дім», Ауріка дає інше визначення: «Це наша слава й воля». Насамкінець діти беруть до рук олівці і розфарбовують державний прапор з тризубом.

У той час як Валентина Степанівна зі своїм першим «ве» корпіє над державною символікою, у паралельному «бе» класі учні під орудою Світлани Станіславівни декламують вірші, читають та рахують.

Ось так юна зміна влилася сьогодні до великої і дружньої шкільної родини. Під спалахами фотоапаратів і численними поглядами дорослих головні винуватці свята сиділи серйозні та зосереджені, сповнені гордощів за свій новий статус. 

На думку заступника директора школи з виховної роботи Тамари Кайдаш неправильно буде стверджувати, що нинішні першокласники стали гіршими чи кращими за своїх попередників.

«Вони усі різні. Але це діти, яких ми самі виховали. Тож якщо й нарікати чи жалітися на їхню незадовільну поведінку чи нехіть до навчання, то насамперед ці скарги треба адресувати самим собі. Як батькам, так і вчителям».

Уже за якусь годину після того, як пролунав перший дзвоник, шкільне подвір’я повністю порожніє. Навчання сьогодні відбувалося за скороченою програмою. Але вже завтра усе довкола знову наповниться веселим дитячим гомоном.

Сергій Сіроманець, Богдан Сова.
«Достовірно».

 


Поширити в соціальних медіа:
Додати коментар

Мегакрутецька інтелектуальна гра у Броварах

Кращі уми Броварів щотижня збираються в одному з місцевих ресторанів, щоб помірятися інтелектом.  

Переглянути..

ЮНА НАДІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФУТБОЛУ

ЮНА НАДІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФУТБОЛУ

Наше знайомство з Тімуром Тутєровим відбулося після розгромної поразки його ковалівського “Колосу” від київського “Динамо”. Ні, не того де було 0:7, а напередодні в матчі команд U-19, де юні кияни...

Переглянути..

У СТОЛИЧНОМУ ПАРКУ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ ВСТАНОВИЛИ…

У СТОЛИЧНОМУ ПАРКУ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ ВСТАНОВИЛИ ДИВОВИЖНИЙ СОЛОДКИЙ РЕКОРД!

24 СЕРПНЯ, З НАГОДИ 30-ТИ РІЧЧЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, КОМПАНІЯ «КИЇВСЬКИЙ БКК» ВСТАНОВИЛА РЕКОРД: «НАЙМАСОВІША ПРЕЗЕНТАЦІЯ-ДЕГУСТАЦІЯ ТОРТА В УКРАЇНІ».

Переглянути..

Коментування футбольного матчу на гуцульський триб

Коментування футбольного матчу на гуцульський триб

Так би, напевне, оповідали про Історичний матч  збірної України проти збірної Швеції на західноукраїнських теренах ще яких 100 років тому.

Переглянути..

Шахове королівство української столиці в очікуванні…

Шахове королівство української столиці в очікуванні неймовірного свята гри мудрих

Прихильники Каїси, покровительниці дивовижних шахів вже звикли, що наприкінці зими щорічно НВК «Домінанта», цей дитячий рай за «Дитячим світом», який розташувався у мальовничій оазі поруч з метро «Дарниця», традиційно запрошує...

Переглянути..

 

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12147 #200714233621