This website works best with JavaScript enabled

25 років незалежності України для Фастова, якому торік виповнилося 625 років, це лише короткий фраґмент його новітньої історії. Місту за період свого існування довелося побувати і під ляхом, і під москалем, але мріями про власну державу жило не одне покоління фастівчан. Тож, хоч і які скрутні часи настали нині, але патріотизму місцевим мешканцям не позичати.

Заливистий соловей Фастівщини Яків Бургело, підіграючи собі на баяні, вітає усіх зі святом словами добре знаної стрілецької пісні: «Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»  

Святкова атмосфера цього дня відчувається повсюдно. Очі розбігаються від різноманітного товару, який вправні крамарі розклали по своїх ятках, щоб празниковий люд  не з порожніми руками вертав з гуляння. Повештавшись між торговими рядами, ловиш себе на думці, що, напевне, ніщо так не об’єднує нашу країну, як знаменитий український ярмарок. Харківське взуття, одеські вина, житомирські шкарпетки та панчішки, рівненські ковбаси – за багатющим асортиментом, викладеним на прилавках, можна вивчати  економічну географію України.

«У нас дуже смачна продукція. З самого Рівного. Все якісне, недороге. Все можна скуштувати. 50 різновидів одних ковбас. А які ж бо смачні м’ясні вироби - спробуйте лишень. Є й запечені, і копчені - чого тільки ваша душа забажає", - закличний голос веселої молодиці притягує до себе немов чарівним магнітом. 

Не встигаємо ступити кілька кроків, як натрапляємо вже й на місцеві делікатеси. Запахи свіжозготовленого шашлика звабливо подразнюють ніздрі. А кому закортіло домашньої шкварки, той тирлується коло розібраної на м'ясо свинячої туші, прицінюючись до вирізки чи ошийка. За кілограм свіжини жвава продавчиня править сімдесят гривень, сало віддає по п’ятдесят. Але розбирають товар не надто активно. Купівельна спроможність населення значно підупала і це визнають усі.

«А де зараз торги хороші? Їх зараз ніде немає», - одностайне резюмують працівники торгівлі.

Переглянути відео:

Утім така констатація очевидного факту аж ніяк не перекреслює святкового настрою. Нехай і мізерний дріб’язок, але кожен щось та купує. Волинські лляні сорочки з витканим візерунком також знаходять нових господарів. 

«Добридень. Зі святом вас! А чи не продали бува на почин  хоча б однієї вишиванки?», - допитуємося у жінки, яка ще й не встигла до ладу розкласти увесь свій полотняний скарб. Осяйна усмішка на її губах красномовніша від будь яких слів. Щойно заводимо з нею балачку, як одразу ж підтверджуємо свій здогад: «Так, уже маю першу виручка за щойно продану дитячу сукню».

Поки дорослі перебувають в очікуванні святкової програми, у дітлашні свої забави. Аніматори не дають їм знудьгуватися ні на мить. То разом з ними надувають мильні бульбашки, то спільно фотографуються, перевдягнувшись у казкових персонажів. А ще малеча залюбки ласує солодкою ватою, яку їй роздають безплатно. У дитячому світі усе не так, як у дорослому. А тому й не дивно, що на центральній площі Фастова мирно вживаються персонажі американських мультфільмів, як-от зебра Марті чи лев Алекс і російські фіксики.

За веселою біганиною юні фастівчани не забувають і про те, чому саме в цей день тут так людно та гамірно. Четвертокласник Дмитро усім своїм поважним виглядом демонструє, що 24 серпня для нього непересічна дата. Гадає, що так міркують і більшість українців, і вітає усіх з цією віховою подією в житті держави.

«Я хочу усіх привітати зі святом - днем незалежності. Всім бажаю, щастя, мирного неба над головою, здоров’я».

А мирний сон отаких Дмитриків і їхніх матусь покликані оберігати мужні фастівські воїни, які збирають сьогодні пожертви для своїх побратимів, що перебувають на передовій чи заліковують рани по військових шпиталях.

Демобілізований стрілець-зенітник Віталій Конфорович  радіє найменшій дещиці, яку вдається роздобути для своїх товаришів по зброї. 

«Люди виснажилися, зневірилися, але все одно активно нам допомагають хто чим може: хто грошима, хто провізією. Селяни, як тільки зібрали урожай, то відразу відвантажили нам усього потроху: і картоплі, і буряків, і моркви з капустою. Ми посортували увесь цей провіант і машиною відправили на Волноваху. Але самим щоразу добуватися в зону АТО трохи накладно, тож останнім часом чимало речей відправляємо на схід «Новою поштою».

Свіжопофарбований і відремонтований армійський «Форд» знову готовий  до виконання найнебезпечніших бойових завдань. У той час коли понівеченому мінівену ремонтували ходову, сержант Максим Кушніренко проходив курс лікування  після  отриманої контузії. Невдовзі обоє знову відправляться на передній край. Але поки Максим  перебуває на лікарняному, вирішує марно не гаяти часу і прямо на площі проводить усім охочим курс молодого бійця. Зокрема, знайомить публіку з  кількома  зразками протитанкової зброї.

«ПТКР перед застосуванням закріплюється на тринозі з підводкою, - пояснює він. «Стріляє твердопаливною ракетою , начиненою кумулятивним зарядом. Дуже важливо навчитися правильно нею керувати під час польоту. А ось принцип дії протитанкового гранатомета РПГ-7 набагато простіший. Він призначений для одноразового використання і постріл з нього здійснюється з правого плеча. Звісно, що перед тим, як запускати гранату, слід добряче видивитися в приціл майбутню точку ураження».

Під час спілкування з армійцями краєм ока постерігаємо кількох депутатів із Фастівської міськради і запалюємося бажанням влаштувати між ними невеличкий інтелектуальний турнір з українознавства.  «Свободівець» Геннадій Яков’юк і його  ідеологічний опонент, представник «Опозиційного блоку» Олег Нестеренко якнайкраще надаються для такого суперництва. Попри ідеологічні протистояння  змагання поміж ними проходить весело та невимушено. Вони намагаються підказати один одному, хоча це й не завжди виходить вдало. Першим запитуємо екс-регіонала: «Зі скількома країнами і якими саме межує Україна?» Той називає чотири з них. 

«Росія, Польща, Угорщина, Румунія». Яков’юк додає: «Подумай, Олеже, і ще пригадаєш ту країну, яку відділяє від нас Чорне море?» Зачувши таке, вносимо поправку, що у нашому питанні йдеться лише про сухопутний кордон. Але як не силкуються депутати, а інших країн пригадати не можуть.

Тож називаємо їм іще три сусідки України, про які вони не спом’янули: Молдову, Словаччину та Білорусь. 

«Як же це ми могли такі країни забути?», - майже водночас зрозпачено реагують обидва депутати. 

Наступне питання адресуємо націоналісту Яков’юку, чи не підкаже він нам, хто з видатних українців зображений на одногривневій купюрі?  

«Ярослав Мудрий», - одразу чуємо від нього. І не дочекавшись від нас правильної відповіді, «свободівець» хутко дістає свого гаманця, щоб пересвідчитися у цьому власновіч. 

Насамкінець цікавимося у політичних опонентів: «Чий портрет прикрашає 500 гривневу купюру?» і це питання знову таки  заводить їх у глухий кут. Цього разу до портмоне зазирає вже й «опоблоківець» Нестеренко. 

«На п’ятистах гривнях зображено Грушевського», - відповідають злагоджено, майже в унісон. Але невдовзі  відшуковують між паперовими банкнотами і купюру з портретом  Сковороди.  Відтак з плутаниною нарешті покінчено і кожен історичний діяч знаходить відповідну йому грошову банкноту.

Хочемо подібну штуку утнути і з представниками фастівського міськвиконкому, але їх ніби корова язиком злизала. Куди подівся з Фастова міський градоначальник у цей знаковий і для міста, і для  всієї країни день -  цікаво багатьом. 

Той таки Нестеренко лише стенає плечима. 

«Чому сьогодні міський голова разом з мешканцями міста не відзначає день незалежності для мене загадка.  Керівництво міста з незрозумілих для мене причин відмежувалося від спільного проведення святкових заходів з народним депутатом Русланом Сольваром, який, наскільки мені відомо, виступив з такою ініціативою. Цікаво  буде послухати,  як пізніше міська влада пояснюватиме такі свої недолугі дії». 

Ситуацію довкола зниклого мера не може чітко прояснити і один з організаторів  сьогоднішнього дійства волонтер Василь Сулима. 

«Його ніде не видно й не чути. До нього зверталися з пропозицією - об’єднаними зусиллями влаштувати гарне свято, але від нього жодної реакції. Чим він сьогодні займається – не можу сказати».

Запитую Василя Івановича, чи нададуть мерові слово, якщо він раптом  об’явиться і чую геть несподіване:

«Та ми його зі сцени потуримо, якщо він тепер надумає виступати». 

Судячи з автобусів з логотипами народного депутата Руслана Сольвара, розставленими вздовж сцени, можна дійти висновку, що середмістям повністю порядкує його команда. Привезені з усього району художні колективи – це теж їхніх рук справа. 

Але з облаштуванням свята не все склалося так добре, як того б хотілося. Зокрема, його організатори на власній шкірі спізнали усю  поспішність та недолугість проведеної адмінреформи. Зовсім несподівано виникли проблеми з пошуком джерела живлення, яке було необхідне для освітлення сцени та забезпечення роботи звукової апаратури. Справа в тому, що начальник Макарівської районної електростанції, якому віднедавна підлягає і фастівське відділення, не дав дозволу  на те, щоб підключити сцену до стаціонарної електромережі.  Довелося видобувати необхідні кіловати із привізного електрогенератора. Помічниця народного депутата Леся Бурдик не вбачає в цій історії якогось політичного підтексту, а пояснює її звичайною бюрократичною забарністю. 

«Кажуть, що лічильник треба ставити, хоча я знаю що в даному випадку цього робити не обов’язково. Тобто, на рівному місці створюють купу проблем, які при бажанні можна було б вирішити одномоментно».

Нарешті натрапляємо на першого заступника міського голови Олену Зикову і від неї дізнаємося, що її  бос сьогодні в Броварах на обласному зібранні. Принагідно завважуємо, що друга людина в місті  прибрана по-святковому і взута в елеґантні черевички. Але разом з тим не можемо спекатися думки, що національне вбрання  личило б їй сьогодні куди більше.

«Вчора, в день державного прапора, ми всі були у вишиванках. Сьогодні, так вже сталося, що я її не вдягнула. Визнаю своє недопрацювання у цьому питанні. Наступного року буду виправлятися».

Наситившись хлібом насущним, люди прагнуть яскравих видовищ. І над Фастовом зринають то веселі, то сумні пісні.  Солістка Борівського ансамблю «Веселочка» Оксана натхненно виводить першим голосом:

«Щоб горілки не пив, тютюну не нюхав, чужих жінок не любив, а все мене слухав. Ой, чого ж не танцювать? Ой, чого ж не топнуть? Та невже ж то піді мною половиці лопнуть? І гулять буду, і співать буду, з молодим козаком танцювати буду».

Утім, відпочивають сьогодні від трудів праведних далеко не всі містяни. Команда плиточників працює в поті чола, щоб до першого вересня встигнути з новим тротуаром. Навіть у святковий день на вулицях Фастова чути стукіт молотків і ревіння болгарки.  Ремонтно-опоряджувальні роботи киплять на повну силу. На момент нашої зйомки бригада із восьми чоловік якраз замішувала чергову партію гарцівки, щоб потім висипати її на робочу поверхню. 

«Гарцівка, - як пояснив нам один із робітників - Дмитро Коляденко, - це суміш цементу та гранітного щебеню, яку перед застиганням слід акуратно розрівняти шухлею,  утрамбувати, по краях виставити поребрики і лише потім приступати до укладення самої плитки».

Перехожі, які вже встигли її випробувати, відгукуються здебільшого позитивно. Одна із пішоходів Антоніна Ледяйкіна не нарадіється новому покриттю: «Я  коли щоразу тут проходжу, очам своїм не вірю, що ступаю по такій гладесенькій поверхні»

Офіційна частина свята розпочинається з виконання народним депутатом державного гімну. Під час церемонії нагородження Руслан Сольвар зізнається, що останнім часом розчарувався в деяких людях, яким раніше довіряв. Кого він мав при цьому на увазі – невідомо. Але, можемо припустити, що мова йшла про двох скандально відомих депутатів Фастівської міськради – Олександра Хапанцева та Максима Половка, які були обрані за списками Блоку Петра Порошенка.  Народний обранець під час виступу застерігає  інших  своїх однопартійців від здійснення подібних помилок.

«Важко знайти людину, яка б не зраджувала і увесь час ішла б з тобою поруч. Вірю, що голова фастівської міської організації партії «Солідарність-БПП» Дмитро Поворознюк якраз і є тим чоловіком, на якого можна покластися. Я хочу нагородити його почесною грамотою і побажати йому, щоб він і надалі твердо тримав цей курс».

Родзинкою святкової програми стає виступ народної артистки України Ніни Матвієнко. У свої шістдесят вісім років зірка української сцени  не втратила ані почуття гумору, ані свого сильного неповторного голосу. 

«Я стою перед вами не така стара, але дуже давня. І нічого не боюся. Я думаю, хай вони повиздихають, хто про мене погано думає».

А потім з вуст леґенди української естради  лунає освідчення в коханні до молодого скрипаля, а незабаром зринають у височінь і дикі гуси, щоб дістатись "в день осінній до самотньої верби".

По завершенні свята багатьох людей не полишає відчуття того, що партійна консолідація і місцевий політикум – це зовсім несумісні між собою поняття.  А відтак усі чудово розуміють, що вже незабаром містом стрясатиме чергове політичне цунамі. 

Сергій Сіроманець, Богдан Сова.
«Достовірно».

 

 

 


Поширити в соціальних медіа:
Додати коментар

Мегакрутецька інтелектуальна гра у Броварах

Кращі уми Броварів щотижня збираються в одному з місцевих ресторанів, щоб помірятися інтелектом.  

Переглянути..

ЮНА НАДІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФУТБОЛУ

ЮНА НАДІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФУТБОЛУ

Наше знайомство з Тімуром Тутєровим відбулося після розгромної поразки його ковалівського “Колосу” від київського “Динамо”. Ні, не того де було 0:7, а напередодні в матчі команд U-19, де юні кияни...

Переглянути..

У СТОЛИЧНОМУ ПАРКУ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ ВСТАНОВИЛИ…

У СТОЛИЧНОМУ ПАРКУ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ ВСТАНОВИЛИ ДИВОВИЖНИЙ СОЛОДКИЙ РЕКОРД!

24 СЕРПНЯ, З НАГОДИ 30-ТИ РІЧЧЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, КОМПАНІЯ «КИЇВСЬКИЙ БКК» ВСТАНОВИЛА РЕКОРД: «НАЙМАСОВІША ПРЕЗЕНТАЦІЯ-ДЕГУСТАЦІЯ ТОРТА В УКРАЇНІ».

Переглянути..

Коментування футбольного матчу на гуцульський триб

Коментування футбольного матчу на гуцульський триб

Так би, напевне, оповідали про Історичний матч  збірної України проти збірної Швеції на західноукраїнських теренах ще яких 100 років тому.

Переглянути..

Шахове королівство української столиці в очікуванні…

Шахове королівство української столиці в очікуванні неймовірного свята гри мудрих

Прихильники Каїси, покровительниці дивовижних шахів вже звикли, що наприкінці зими щорічно НВК «Домінанта», цей дитячий рай за «Дитячим світом», який розташувався у мальовничій оазі поруч з метро «Дарниця», традиційно запрошує...

Переглянути..

 

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12147 #200714233621