This website works best with JavaScript enabled

Ополудні в неділю біля Церкви Святої Покрови на Заріччі автівок та людей, як на Великдень. Фастівська громада зібралася, аби проголосувати за повернення давньої козацької святині у лоно Помісної Української церкви.

Іван Штефюк – настоятель Свято-Воскресенського храму ПЦУ, Фастів: «Ви не переживайте. Ми з миром. Народ хоче сказати слово, а народ це є громада».

Один з ідейних натхненників скликання такого віча, волонтер Андрій Березанський щойно прибув зі сходу. Каже, що  хлопці на передовій ревне просили його більше не зволікати  з прийняттям давно назрілого рішення. 

Переглянути відео:

Андрій Березанський - волонтер: «Ми не можемо допустити, щоб на українській землі, в нашому місті, в нашій громаді була проросійська церква».

Аби уникнути політичного протистояння довкола такого дражливого питання,  місцевий депутат Сергій Воронов навіть вніс на розгляд Фастівської міськради спеціальне звернення. У ньому він закликав парафіян та священників  Московського Патріархату переходити до лав ПЦУ. Як не дивно, таку об’єднавчу ініціативу  підтримали навіть члени «Опозиційного блоку».

Сергій Воронов, депутат Фастівської міськради: «Я ініціював звернення Фастівської міської ради до парафіян та священників УПЦ МП, щоб вони перейшли в Православну Церкву України. І одностайно Фастівська міська рада підтримала моє подання. І навіть «Опозиційний блок» проголосував «за».

І хоч суспільного консенсусу, здавалося б,  досягнуто, появу представників іншої конфесії півтора десятки місцевих прихожан зустрічають доволі насторожено. Вони одразу ж пробують заступити шлях до храму своїм православним одновірцям.  

Прихожанка УПЦ МП: «Я тут жила, й живу, й буду жити, а ти, прихвостень, тут жити не будеш, і в цю церкву ходити не будеш ніколи».

Серед захисників так званого «канонічного православія» є й такі, хто твердо переконаний:  кому-кому, а християнам східного обряду немає чого ділити між собою. А ось католики чомусь одразу потрапляють у немилість.

Віктор, прихожанин УПЦ МП: «Давайте підемо знесемо костьол. Він же не нашого патріархату».

А тим часом дискусія із суто теологічної площини переходить в мовознавчу царину:

Прихожанка ПЦУ: «Чому Ви правите російською мовою?» Прихожанин УПЦ МП: «Це церковнослов’янська». Прихожанка ПЦУ: «Ні, немає такої мови».

Парафіяни обох конфесій здебільшого мешканці одного міста, часто навіть живуть по сусідству, але на їхні взаємостосунки дуже впливає відсутність церковної єдності.  

Парафіянка ПЦУ: «То Ви хочете славити отого Кирила? Отого бандита того? У мене брат на передовій. Я не можу на це спокійно дивитися». Парафіянка УПЦ МП: «А в мене син на передовій». Парафіянка ПЦУ: «І Вам подобається славити того Кирила?» Парафіянка УПЦ: «А ми не славимо». Парафіянка ПЦУ: «Не треба. Я знаю, з чого у вас починається літургія. Я десять років у цю церкву відходила».

Михайло Данилів – благочинний Фастівського району, ПЦУ: «Не кричіть. Перестаньте, перестаньте». Парафіянка УПЦ МП: «У неї болить. У неї син ранений». Михайло Данилів: «Я знаю, що болить, але емоцій не треба».

Тетяна Маєвська разом з чоловіком Юрієм ще донедавна були активними меценатами УПЦ, за що навіть удостоїлись високих церковних відзнак. Два ордени преподобного Іллі Муромця вони отримали з рук самого Володимира Сабодана. Російська агресія радикально змінила погляди подружжя.

Тетяна Маєвська – колишня меценатка УПЦ МП: «Нас сам Патріарх Володимир нагороджував свого часу за меценатство. Але через те, що на нас напала Росія, я більше не хочу, щоб тут була російська церква».

Юрій Машинець – колишній меценат УПЦ МП: «Я русскоязычный человек, сам украинец с Восточной Украины. Но это надо убирать, искренять».

Сам козацький храм, довкола якого спалахують бурхливі пристрасті, тутешній православний люд дуже шанує. А ось постать його настоятеля – отця Анатолія і в звичайних мирян, і в духовенства викликає далеко неоднозначне ставлення:

Лілія – колишня прихожанка УПЦ МП: «Іде похоронна процесія. Перед самою церквою зазвичай зупиняються люди, щоб пом’янути покійника. Відчиняються різко двері і з них виходить Анатолій. І одразу давай кричати, що ви сектанти, що ви неправильної віри».

Олег Данилів – настоятель храму Святої Трійці, ПЦУ (звертається до отця Анатолія): «Я знаю, що Ви багатьох людей навчили читати Псалтир. Ви, окрім того, що проповідували у Фастові русскій мір, мали і добре за плечима».

Сам отець Анатолій відкидає будь-які звинувачення в симпатіях до російського агресора.  А на доказ своєї патріотичної позиції навіть вказує на синьо-жовте полотнище, яке тріпотить на паперті його храму. Каже, що священницьку місію виконував справно. А ще  наголошує, що ніколи не зловживав спиртним і не блукав п’яним попідтинню.

Анатолій Кіріакідіс – настоятель храму Пресвятої Покрови, УПЦ МП: «Мені не соромно за всі ті 30 років, що я тут служив. Ви ніколи не бачили мене під тином п’яним». Хтось з натовпу: «Бачили». Отець Анатолій: «Не бачили».

А ось переходити до помісної церкви панотець спершу категорично відмовляється, демонструючи свою затяту ортодоксальність.

Анатолій Кіріакідіс – настоятель храму Пресвятої Покрови УПЦ МП: «Ніяких переходів з моєї сторони не було і не буде. Канонічно у мене є єпископ Кирил».

Утім, добре відчуваючи настрій громади, згоджується з тим, що як вирішить більшість, так тому й бути. А далі, мовляв, дійся Божа воля.

Анатолій Кіріакідіс – настоятель храму Пресвятої Покрови, УПЦ МП: «Якщо Ви сьогодні побажаєте, щоб я пішов від Вас, то я піду».

Проте зверхник отця Анатолія архімандрит Філарет, який прибув із Бишева, аби не допустити втрати чергової парафії, так просто капітулювати не збирається:

Філарет – архімандрит, благочинний Бишівського благочиння, УПЦ МП: «Ви знаєте, як відбуваються збори релігійної громади. Це не збори. Ми залишаємося вірними Христовій церкві».

Після такого неприхованого демаршу зі сторони промосковськи налаштованого священства, гомін загального невдоволення наростає ще дужче. Звідусюди доносяться крики «Геть!» і «Ганьба!»

Аби погамувати пристрасті, очільник фастівської громади Михайло Нетяжук  пропонує створити щось на зразок ватиканського конклаву. Іншими словами: зібрати святих отців у своєму кабінеті і не випускати їх доти, допоки не дійдуть порозуміння.

Михайло Нетяжук – голова Фастівської громади: «Я готовий закритися з вами в одному кабінеті,  і не виходити звідти, допоки не буде знайдено порозуміння».

Посилені наряди Нацполіції не дозволяють словесним баталіям перерости у щось більше. І ось нарешті настає найочікуваніша мить. На голосування виноситься питання про перехід зарічанської парафії під омофор Єдиної Помісної Церкви.

Михайло Данилів – благочинний Фастівського району, ПЦУ: «За те, щоб церква була українська підніміть руки, голосуйте».

Сотні рук злітають вгору і усвідомлення власної перемоги озивається в грудях кожного щемким відчуттям тріумфу.

Олег Данилів – настоятель храму Святої Трійці, ПЦУ: «Я в руках тримаю воєнний молитвослов. Я знайшов його в селі Мощун, де загинув хрещений батько моєї дитини. Цей молитвослов благословляв Алєксій ІІ, за якого в цьому храмі багато років лунала молитва. Більше нічого подібного тут не відбуватиметься».

З вірою в краще майбутнє усім миром затягують державний гімн, а потім богонатхненні «Многая літа». Виводять так заповзято, що цей спів відлунює, напевно, і в небесних чертогах.

Громадські збори біля Палієвої церкви завершуються тим, що її вже колишні власники замикають вхідні двері на залізну штабу. Ключі забирають із собою, сподіваючись і надалі правити молебні у стінах  древньої святині. У свою чергу  вірні новоствореної парафії також анонсують проведення у храмі  свого першого повноцінного богослужіння. Для цього планують зібратися разом вже другого червня, на свято Вознесіння.

Голова новоствореної парафіяльної ради Покровської церкви Андрій Березанський.  



Покровська церква на Заріччі, вигляд збоку,


Дзвіниця Покровської церкви.


Настоятель Свято-Воскресенського храму, ПЦУ Іван Штефюк  закликає православних до єдності.


Парафіянки двох різних православних конфесій розмовляють.


Архімандрит, Бишівський благочинний Філарет категорично проти переходу Покровської церкви в лоно ПЦУ.


Історичне голосування за вихід Покровської церкви з-під московської юрисдикції.


Голова Фастівської громади Михайло Нетяжук вислуховує священника.


Настоятель Покровської церкви ПЦУ Анатолій Кіріакідіс виступає перед громадою.


Олег Данилів і та Михайло Данилів - священники ПЦУ вітають громаду з переходом в Помісну церкву.

 

З Богохранимого Фастова Сергій Сіроманець «Достовірно».


Поширити в соціальних медіа:
Додати коментар

Фастівська Покровська церква остаточно розірвала з…

Фастівська Покровська церква остаточно розірвала з московським патріархатом

Православна громада Фастова днями довершила великий чин – домоглася виходу старовинного козацького храму з підпорядкування УПЦ МП і переведення його під юрисдикцію Православної Церкви України.

Переглянути..

Перехід найстарішого православного храму Фастова у…

Перехід найстарішого православного храму Фастова у лоно Православної Церкви України

Ополудні в неділю біля Церкви Святої Покрови на Заріччі автівок та людей, як на Великдень. Фастівська громада зібралася, аби проголосувати за повернення давньої козацької святині у лоно Помісної Української церкви.

Переглянути..

Уряд призначив нового голову Київської облдержадміністрації

Уряд призначив нового голову Київської облдержадміністрації

Кабінет міністрів на засіданні 2 лютого погодив призначення Олексія Кулеби на посаді голови Київської обласної держадміністрації.

Переглянути..

Народний депутат з Фастова починає збирати…

Народний депутат з Фастова починає збирати нову політичну команду

Народний депутат Андрій Ніколаєнко, один з найближчих сподвижників Дмитра Разумкова розраховує створити у Фастові (своєму рідному місті) один з найпотужніших партійних осередків «Розумної політики».

Переглянути..

Презентація ГО «Команда Разумкова»

Презентація ГО «Команда Разумкова»

24 січня 2022 року, відбулася презентація Громадської організації “Команда Разумкова”. 

Переглянути..

 

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12147 #200714233621