This website works best with JavaScript enabled

У переддень Сонцестояння  протистояння панувало скрізь, окрім   парламенту

Досить насиченою на події виявилися доба, що передувала найдовшому дню року: проблематика Конституційного правосуддя у вітчизняному  медійному просторі змінювалася повідомленнями навколо ортодоксального православ’я  і тільки в українському парламенті (за рекордно низької явки законодавців) досить буденно  й монотонно продовжували розглядати поправки до Виборчого кодексу.

Підсумки тижня: точка біфуркації - четвер

Конституційний суд - як каталізатор президентського нетерпіння

Четвер,  20-го червня – останній день подачі документів до ЦВК кандидатами у народні депутати України, але переконаний, що цей день увійде в аннали нашої новітньої історії  насамперед рішенням  Конституційного суду України, який визнав президентський указ щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради (через фактичну відсутність коаліції)  таким, що не суперечить Основному закону країни. Отже,  дискусію навколо дати парламентських виборів закрито: вони відбудуться не у жовтні, а вже рівно через місяць.

Оскільки «Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено» більшість моїх співрозмовників з числа  нардепів у парламентських кулуарах (Борислав Береза, Андрій Тетерук  та Сергій Власенко) – ще до моменту оприлюднення вердикту КСУ , імовірно знаючи розстановку сил у КСУ (недокомлект в одну особу, що не завадило  все ж ухвалити позитивне рішення , в голосуванні за яке взяло участь 16 суддів, без розшифровки на офіційному сайті КСУ- хто саме як голосував) , та виходячи з конкретики (ЦВК вже запустив виборчий процес) ніби змірилися з фактом неминучості  виборів 21 липня…

При цьому дехто з них  натякнув, що згодом, хтось може вимагати відповідальності від КСУ, як це вже було значно пізніше після того, як  конституційники у 2003-му вирішили вважати, що президент Леонід Кучма має право йти на третій президентський термін, бо перший був до прийняття Конституції, або коли в 2010-му інший Глава держави - Віктор Янукович - рішенням КСУ- повернув собі конституційні повноваження 1996-го року…

Цікаво нагадати, що той же Сергій Власенко у  жовтні 2010 року  відмовився від звання заслуженого юриста України, яке отримав у 2006 році, на знак протесту проти скасування Конституційним Судом закону про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року (так званої політреформи).

Отже, політична доцільність мабуть знову бере гору над буквою закону, оскільки в ситуації правової колізії щодо умов формування та розпуску правлячої коаліції між Конституцією та ЗУ «Про регламент Верховної Ради» -  вирішальним аргументом  мав би бути саме Основний закон, хоча б за ієрархією законодавчої базі в країні.

 Натомість, «Конституційний Суд України констатував, що розв’язання конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України». Тут явно міститься й відсилка до результатів президентської виборчої кампанії  (з великим результатом ініціатора розпуску парламенту)  які легітимізують це рішення.

Хто куди йде із лав законодавчої влади і коли призначать персоналій до виконавчої?

Чи стане рішення КСУ в майбутньому предметом інтересу не тільки теоретиків юриспруденції, але й практиків - покаже час, а в умовах ліміту нинішнього часу – більшість із чинних депутатів прагне знову потрапити до парламенту. Сергій Власенко буде це робити в лавах рідної «Батьківщини», Борислав Береза-  на не менш рідному для нього  троєщинському мажоритарному виборчому округу столиці .

 Шанси в обох зберегти мандат законодавця - досить високі. Менші вони у Андрія Тетерука. Через малий рейтинг «Народного фронту», партія, як кажуть, вирішила «пробиратися огородами» , відмовившись від висування політичної сили у списку партій, давши пораду своїм симпатикам: мажоритарникам: знову балотуватися там, де вони перемогли, а «списочникам» - орієнтуватися по обставинам:  або також ловити щастя на округах, або пристати до іншої дружньої політичної сили. Учасник АТО Андрій Тетерук так і зробив, увійшовши до прохідної частини списку прем’єрської партії Володимира Гройсмана «Українська стратегія». Інша річ, що поки соціологи не дають гарантій проходження «УСу» (на відміну від «ЄСу»  Петра Порошенка) до парламенту і тепер все буде залежати від фінального спурту.

Інші  списочники від «Народного фронту», що географічно пов’язані з Київським регіоном,  - Геннадій Кривошея та Хвича  Мепарішвілі балотуватимуться відповідно від 93-го та 90-го виборчих округів із центром розташування Окружних виборчих комісій  у Миронівці та Білій Церкві.  

Перший вважає головним конкурентом керівника місцевого хлібокомбінату Олександра Жукотанського. Хто стане суперником другого (на 20 червня ЦВК ще не всіх кандидатів зареєструвало на округах)- поки – невідомо, але одне можна констатувати із впевненістю: проти Мепарішвілі наврядчи застосують технологію двійника-однофамільця , для відтяжки голосів,  як це вже спостерігається у 92-му округу, де зареєстрована по два Гудзенка та по два Ференця, чи на 94-му окрузі, де балотуватимуться у нардепи аж декілька Дубинських…

Втім, журналістів цікавили й призначення в системі інших гілок влади, зокрема й питання: коли і ким  замінять Генерального прокурора України Юрія Луценка? Але не тільки. Президент Зеленський  вже встиг звільнити більшість голів облдержадміністрації і зараз відбувається узгодження нових кандидатур на ці посади між Адміністрацією Президента та Кабміном. Проте,через відсутність інсайду, можна зробити висновок, що  кадрові торги йдуть досить інтенсивно.

Тим не менш, ані Геннадій Кривошея , ані Хвича  Мепарішвілі не зуміли  щось конкретного сказати з приводу імені нового губернатора Київщини (раніше повідомлялося, що обговорювались кандидатури кандидатів у нардепи від 95-го Києво-Святошинського округу Миколи Карплюка та Мирослави Смірнової) …Мепарішвілі все ж таки висловив припущення, що Зеленський призначить  когось з числа своєї політичної сили - «Слуга народу», оскільки посада Глави облдержадміністрації- скоріш політична, ніж - технократична.

Керівник профільного комітету  з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування – вже згаданий Сергій Власенко зазначив, що призначення на рівні глав обласних та районних державних адміністрацій - проходить поза парламентом і більш того, до повноважень комітету не входить втручання в кадрові рішення Президента та Кабміну та й сам він особисто - не в курсі:  кого там куди сватають?..

Інший депутат-юрист із «Самопомочі»  Олена Сотник (яка в новий парламент йде під прапорами партії Ігоря Смешка «Сила та честь» та  провела кілька брифінгів , спрямованих проти екс-керівника Нацполіції області Дмитра Ценова) – теж не в курсі можливих кадрових призначень на Київщині, до того ж, у спілкування загалом назвала структури Обл- та рай-держадміністрації  - рудиментами минулого.

Якщо пригадати 2014-й, варто сказати, що партія львівського мера Андрія Садового- «Самопоміч» тоді , на початку депутатської каденції,  добре починала, але шанси проходження їх до нового складу парламенту - не дуже великі, тож значна кількість чинних депутатів  йде до Верховної Ради – під іншими прапорами, а особливо роблячи ставку на мажоритарну, в тому числі і на Київщині.

За чутками керівник фракції Олег Березюк розраховує на посаду Генпрокурора (якщо інформація у Фейсбуку- не фейк) а один з найактивніших депутатів фракції Єгор Соболєв зазначив, що зараз не буде балотуватися до парламенті, проте має намір створювати нову політичну партію, незалежну від фінансування олігархів, яка братимуть участь вже у наступній виборчій кампанії. Якою буде назва партії - відповідь пролунає на установчому форумі нової політичної сили у жовтні.

Вже на виході з парламенту  побачив екс-зірку «Української правди» Сергія Лещенка, який настільки наполегливо у складі фракції БПП боровся проти екс-президента, що зараз його не бере до списків будь-яка партія реформаторського типу. Тому він вирішив балотуватися у столиці по мажоритарному  Подільському виборчому округу.

Узагальнюючи парламентське життя 20-го червня, слід зазначити головне: не дивлячись на суто технічну процедуру - формальне не результативне постатейне голосування за чотирма тисячами поправок до Виборчого кодексу, оптимісти сподіваються, що завершити цю процедуру можна буде до кінця каденції нинішнього складу законодавців.

Фрагменти оновлення чи реваншу?

Зазначимо, що в той же день Президент Зеленський підписав Указ про реорганізацію своєї служби, де передбачається суттєве скорочення кадрів та перейменування Адмнінстрації Президента- на Офіс.

Зміна вивісок - улюблена справа після зміни влади. Отже, в нас був Секретаріат Президента України (який абревіатурно  - СПУ- співпадав зі спілкою письменників та соцпартією), була АПУ (Адміністрація) від сьогодні- діє Офіс Президента України, скорочено - ОПУ.

Але разом з реорганізацією у назві зовнішньо-політичного департаменту новоутвореного Офісу зникла й «європейська інтеграція». До цього нещодавно харківська влада вирішила назві вулиці генерала –дисидента Петра Григоренка повернути ім’я  маршала Георгія Жукова. А ще днями екс-юрист АП Януковича Андрій Портнов був призначеним на посаду викладача в Київський університет ім..Т.Шевченка. Причому, - на посаду професора конституційного права. Того ж дня Герой України митрополит УПЦ Київського патріархату Філарет відмовився від ідеї Єдиної православної церкви і провів з цього приводу відповідний Собор своїх прихильників.

Здавалося, що скрізь - реванш? Але ж ні. Того ж дня у Києві студенти КНУ домоглися скасування розпорядження щодо призначення Портнова викладачем  конституційного права, а у Тбілісі (де проводилася 26-та  сесія Міжпарламентської Асамблеї Православ'я) активно протестували проти того, аби  депутат російської Держдуми Гаврилов виступав з крісла грузинського спікера.

Життя тривало і в іншому напрямку: молодь того дня заполонила центр, поспішаючи на стадіон «Динамо», де відбувся концерт естрадного співака Макса Коржа…Кажуть, що вартість квітків доходила до 800 гривень…

Олександр Воронін, журналіст


Поширити в соціальних медіа:
Додати коментар

Тріумф театру “Колесо” в спекотне столичне…

Тріумф театру “Колесо” в спекотне столичне літо

Кінець травня і початок червня цього року ознаменувався бенефісом Київського академічного театру “Колесо”. Дивовижно затишний, домашній улюблений киянами театр розташований на легендарному Андріївському узвозі української столиці, презентував чудову комедійну виставу...

Переглянути..

Мат в 2 ходи, або гамбітна…

Мат в 2 ходи, або гамбітна пастка для України

Ця історія про те, як російській шаховий майстер, приятель відомого українського олігарха вигадав систему за якої діючи президент нашої країни має на дострокових парламентських виборах отримати Конституційну більшість і повний...

Переглянути..

Підсумки тижня: точка біфуркації - четвер

Підсумки тижня: точка біфуркації - четвер

У переддень Сонцестояння  протистояння панувало скрізь, окрім   парламенту Досить насиченою на події виявилися доба, що передувала найдовшому дню року: проблематика Конституційного правосуддя у вітчизняному  медійному просторі змінювалася повідомленнями навколо ортодоксального православ’я ...

Переглянути..

Микита Лисенко із сольним виступом від…

Микита Лисенко із сольним виступом від партії «Голос» на 91 виборчому окрузі

Ще один кандидат, котрий має надію бути обраним по 91 округу, 33-річний представник партії «Голос» Микита Лисенко, учора здійснив перший візит до Фастова.

Переглянути..

Громадянська позиція" висунула на 91 округ…

Громадянська позиція" висунула на 91 округ Олега Спіженка - керівника онкологічної клініки

Від «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка на 91 округ відрядили керівника Асоціації приватних клінік України Олега Спіженка – зятя нині вже покійного першого міністра охорони здоров’я України – Юрія Спіженка.

Переглянути..

 

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12147 #200714233621