Лариса Майсак іде на вибори під прапорами політсили Ігоря Смешка.
От яким би крутим латифундистом не була Тетяна Засуха, і якби не прагнула повернення у велику політику, але є на Фастівщині і окрім неї земельні барони та баронеси, які давно виросли з куцих штанців районного депутатства. Все таки, згодьтеся, що лобіювати свої аграрні інтереси, сидячи під куполом ВР, це не одне й те ж саме, що засідати в райраді, ухвалюючи малоефективні звернення, котрі носять здебільшого декларативний характер. І хоч би яким ефективним менеджером ти не був, а щоб до твоєї думки почали прислухатися, та з твоїми бажаннями рахуватися, то немає іншої ради, як пробувати самому доскочити верхніх щаблів влади.
Очевидно, виходячи саме з таких міркувань, своє щастя у боротьбі за парламентський мандат вирішила випробувати і очільниця малополовецького агропідприємства «Відродження» Лариса Майсак. Йти чи не йти самовисуванкою фермерша довго вагалася, проте на пропозицію Ігоря Смешка - представляти на окрузі його політичну силу, відповіла згодою. Ухвалюючи таке рішення, Лариса Дмитрівна, вочевидь, брала до уваги і останню соціологію, згідно з якою партія «Сила і честь», легко долає 5% бар’єр і без проблем потрапляє до парламенту. Та й результати минулих президентських виборів, напевне, остаточно укріпили її в правильності саме такого вибору. Адже тоді на 91 окрузі, як ми всі добре пам’ятаємо, за лідера партії Ігоря Смешка проголосувало 8,04% виборців (або ж 7726 осіб у кількісному вираженні), що в підсумку перевершило усі найсміливіші очікування.
І ось тепер, коли з одного боку за твоїми плечима розкручений партійний бренд, а з іншого – певна підтримка серед земельних пайовиків півдня Фастівщини та півночі Сквирщини, то чого б і не кинути виклик фаворитам перегонів? Як там казав хтось із великих: «Немає нічого неможливого, якщо маєш хоча б крихту зухвальства». Ось тільки незрозуміло наразі, звідки Лариса Дмитрівна черпатиме резерви для нарощування власного рейтингу у тих населених пунктах округу, які значно віддалені від її вотчини. Був би час, то інша справа. Але ж і його катма, аби вигадати щось нетривіальне та водночас надзвичайно принадне для виборця.
