This website works best with JavaScript enabled

Товариство, гадаю, що ніхто з вас не стане заперечувати, що в нинішньому глобалізованому світі як для України в цілому, так і для її регіонів, вкрай важливо, як їх сприймають на міжнародній арені. Адже від цього багато в чому залежить і надходження інвестицій, і наплив туристів. Так вже повелося, що в наш комп’ютерний вік більшість людей як з далекого, так і з близького зарубіжжя, бажаючи хоча б щось дізнатися про нашу країну та її географічне розмаїття, черпають необхідні відомості з всесвітньої інтернет-мережі. І при цьому незамінним підкажчиком і неоціненним інформатором для багатьох з них стає Вікіпедія.

У багатьох інтернет-користувачів є чимало нарікань до цього інформаційного ресурсу, але кількість статей, які множаться на ньому з непостережуваною швидкістю, а головно  - шалена кількість їх щоденних переглядів, вказують на його привабливість та затребуваність.

А чи задавалися ви коли-небудь питанням, які відомості світ черпає з Вікіпедії про наш край, зокрема, про Фастів та населені пункти, розташовані довкола нього? Чи достатньо об’єктивно і наскільки розлого оповіщає читачів  ця електронна енциклопедія про минуле і сучасне нашої малої батьківщини?

Скажу відверто, що підстав бути задоволеним від такого інформування особисто в мене немає. Із тієї навіть невеличкої вибірки, яку хочу представити вашій увазі, стає зрозумілим, що в глобальному інформаційному полі ми поки що ніхто і звати нас ніяк. Поданих відомостей вкрай мало, та й ті якісь уривчасті, і це аж ніяк не сприяє формуванню позитивного іміджу про наш край в очах іноземців.

А тепер спробую на конкретних прикладах обґрунтувати таку категоричну думку. А для цього одразу ж пропоную розпочати наш вікепідійний огляд з найпопулярнішого англомовного сегменту, який станом на сьогодні нараховує сотні тисяч публікацій на одну лиш географічну тематику. Одразу зауважу, що й наш край там не забуто, але написано про нього вкрай мало. Зокрема, в літописі про середньовічний Фастів зазначається лиш те, що був такий період в  історії міста, коли воно внаслідок козацьких повстань і сутичок з турками наприкінці 17 століття, повністю знелюднилося, але потім знову відродилося.

Крім цієї коротенької ремінісценції згадуються ще дві події пізніших часів, і обидві пов’язані з темою антисемітизму. У першому випадку йдеться про єврейський погром 1919 року, який влаштували білогвардійські загони Денікіна, внаслідок чого було винищено 1800 душ юдейської національності. У другому – про розстріл у 1941 році німецькою «Айнзатцкомандою» усіх фастівських євреїв віком від 12 до 60 років. Корінних мешканців краю в юдофобії жодним словом не звинувачено, але якось сумно стає від того, що англомовному читачеві Фастів запам’ятається лише цими непривабливими сторінками своєї історії. До речі, ані в українській, ані в російській версії Вікіпедії Ви цієї інформації не знайдете. А ця тема, на мій погляд, заслуговує якнайповнішого висвітлення саме в українському сегменті цього всесвітнього онлайн-довідника.

А тепер давайте зазирнемо до аналогічного німецькомовного ресурсу, аби з'ясувати, як представлено Фастів у його базі даних. Перше, що викликає щире нерозуміння, це наведений в статті поряд з питомою орфографічною назвою міста в українському варіанті і її російський відповідник (ukrainisch Фастів; russisch Фастов). Відтак виникає цілком слушне питання, чому у німецьких авторів простежується така тісна прив'язка українського топоніму саме до російської транслітерації,  адже його можна було подати і в формі китайських ієрогліфів, індуїстської деванагарі чи арабської в'язі? Якщо говорити про історичний екскурс, то, на відміну від англійського аналога, тут знаходимо дату першої писемної згадки про Фастів –  це 1390 рік. Одним реченням спогадано і про будівництво залізниці 1870 року. Але нічого не повідомляється ані про славні часи паліївщини, ані про гайдамацький рух, ані про підписання Акту Злуки. Історична розвідка завершується тими ж такими єврейськими погромами лише з незначними уточненнями. Зокрема, в статті конкретизується, що голокост 1919 року відбувався в той час, коли денікінські частини проходили Фастів у своєму вимарші з Дону на Москву (bei ihrem Vormarsch aus der Don-region Rictung Moskau) і подається дещо інша цифра закатованих громадян єврейської національності - 1500 осіб. Автори матеріалу, що, безсумнівно, робить їм честь, посилаються на авторитетні німецькі першоджерела, які дають змогу оцінити усю масштабність  каральних операцій СС та СД на теренах Фастівщини, проте жодних бібліографічних посилань, які б стосувалися аналогічних подій періоду Громадянської війни, у них не знаходимо. Важко пояснити і те, чому серед визначних уродженців міста (Persönlichkeiten) в німецькій Вікіпедії зазначено лише дві особи: Єфраїма Склянського (найближчого соратника Троцького) і письменницю та перекладачку Анну Багряну. До речі, троцькіст Склянський згадується і в англомовному ресурсі. Але ж там поряд з ним фігурує і співзасновник WhatsApp Ян Кум (CEO and co-founder of WhatsApp – Jan Koum). І ще один момент, який не можна обійти увагою. На думку німецьких вікепедистів, мером Фастова (Bürgermeister der Stadt) до цих пір лишається Wolodymyr Tymofijev, який, як відомо, був звільнений з цієї посади вже більш як 10 років тому.

У франкомовній Вікіпедії, чи не найповніше з-поміж усіх інших, з якими мав змогу ознайомитися, представлені дані  перепису міського населення Фастова у різні роки, починаючи з 1897 року. Проте останній замір у них датований 2013 роком і становить 48 237 осіб, в той час як англомовний ресурс оперує даними 2014 року, згідно з якими фастівчан ще менше - 47 937 душ. З французької wiki можна дізнатися і про те, що у 1601 році Фастів отримав Магдебурзьке право, про що жодним словом, до речі, не згадується у німців. Подані також відомості і про 1793 рік, коли Фастів було приєднано до Російської імперії (En 1793, la ville fut incorporée à l’Empire russe). Проте не знайдемо тут жодної, бодай побіжної, згадки ані про національно-визвольні змагання українців, ані про славні часи хмельниччини, мазепенщини чи петлюрівщини, коли і місто Фастів, і фастівчани перебували у самому вирі боротьби за здобуття своєї незалежності. Закрадається думка, що комусь надто кортить представляти нас як об’єкт історії, а не його суб’єкт, тобто зображати уярмленою масою, а не повноправними творцями-деміургами. Ну і не можна не звернути увагу на той факт, що, за прикладом німецьких енциклопедистів, їхні французькі колеги також, схоже, вирішили благословити Володимира Тимофієва на вічне мерство у Фастові (Maire de Fastiv - Volodymyr Tymofiїv).

У польській Вікіпедії надибуємо на цікаву інформацію, з якої довідуємося, що після повстання Семена Палія місто було настільки спустошене, що в 1714 році у ньому мешкала аж 1 особа (Po powstaniu Paleja miasteczko znowu było wyludnione tak bardzo, że w 1714 roku mieszkala w nim 1 osoba). Звичайно, польська візія історичного минулого України дуже відрізняється від того, як ми самі сприймаємо ті події. Але треба визнати, що, принаймні в матеріалі про Фастів, поляки, хоч і відводять собі головну роль в розбудові та розвиткові краю, але, принаймні, з козаків зарізяк не роблять. І, за винятком кількох моментів, їх трактування спільної минувшини можна читати, не обурюючись тенденційністю викладу. Мені, зокрема, цікаво було дізнатися, що майже впродовж усього травня 1920 року, в часі військового походу на Київ, у Фастові були розквартировані wojska polskie. А їхнім найбільшим військовим трофеєм на тутешніх теренах стало здобуття більшовицького броньованого потягу «Пострах» (Zdobyto wtedy bolszewicki pociąg pancerny Postrach).

І насамкінець не можу не спом’янути про те, як зображають Фастів у своїй вікіпедійній електронній бібліотечці наші брати-сябри. Одразу зауважу, що я просто шаленію від їхньої тарашкевиці. Шкода лишень, що зі знайомих мені білорусів мало хто послуговується цією милозвучною, співучою мовою. Північні сусіди так починають свою розповідь про Фастів: «Це вялікі чыгуначны (тобто залізничний) вузел». Цей факт підтверджують статистичними цифрами, згідно з якими, у місті розташовані «12 буйных (тобто великих) прадпрыемстваў і арганізацыяў» Південно-Західної залізниці. Немало місця відведено і місцевій промисловості, зокрема заводу «Чырвоны Кастрычнык» ("Червоний Жовтень"). З білоруського пошуковика дізнаємося і про те, що у місті проживає (станом на 2010 рік) 55 312 жыхароў (мешканців), а також надибуємо на перелік «Ганаровых (тобто почесних) грамадзян горада».  Про минуле Фастова у білорусів виписано настільки ретельно, що незабуто навіть про археологічні розкопки на місці нинішньої четвертої школи, тобто про "стаянку першабытнага чалавека - паляўнічых на маманта і дзікага каня".


Поширити в соціальних медіа:

Додати коментар


Захисний код
Оновити

"Київські Фрески" - Національний цирк України…

До 250 річчя стаціонарного цирку (1768-2018) та у рамках проекту «Київська циркова весна-2018» Національний цирк України презентує нову циркову програму «Київські фрески», яка стартуватиме вже з 3 травня.У новій цирковій...

Переглянути..

Як Роман Кудь і депутати від…

Як Роман Кудь і депутати від «Батьківщини» за правдою в мерію ходили

 На спільному засіданні двох постійних комісій Фастівської міськради - з питань бюджету та житлово-комунального господарства депутати мали обговорити та рекомендувати до затвердження виконкому вкрай важливі питання, які давно хвилюють мешканців...

Переглянути..

Сприйняття Фастова іноземцями крізь призму Вікіпедії?

Сприйняття Фастова іноземцями крізь призму Вікіпедії?

Товариство, гадаю, що ніхто з вас не стане заперечувати, що в нинішньому глобалізованому світі як для України в цілому, так і для її регіонів, вкрай важливо, як їх сприймають на...

Переглянути..

«Дитина-сирота – як причина скандалу в…

«Дитина-сирота – як причина скандалу в благородному партійному сімействі…» (сюрреалістична фантасмагорія)

Як автор, відразу хочу застерегти, що всі особи цього літературного твору є вигаданими, а будь-які збіги в іменах чи схожість у ситуаціях – випадковими. У канву цієї розповіді ліг модифікований...

Переглянути..

Які партії полюбилися фастівчанам і чи…

Соціологічне опитування, яке ми нині пропонуємо вашій увазі, було проведене у Фастові ще в грудні місяці. Його результати ми не оприлюднили одразу, бо хотіли прослідкувати динаміку змін громадської думки упродовж...

Переглянути..

 

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12147 #200714233621