This website works best with JavaScript enabled

Ясного серпневого дня біля кожанського будинку культури завізно, як на ярмарку. Для транспортних засобів ледь вистачає паркомісць. Усі туляться одне до одного, немов закохані на побаченні.  Гранітний Кобзар зачудовано позирає  на чорнобрових красунь, які з’їхалися з усього району, аби поборотися за звання найкращої. Деякі з них нітяться, загледівши нашу відеокамеру.

Міс Фастівщини: шестеро сміливих у боротьбі за корону найгарнішої!

Фойє нагадує потривожений мурашник.  Від  привітних дівочих усмішок мерехтить в очах. Звідусюди доносяться їхні дзвінкі голоси. Але  тільки-но настає пора виходити на сцену, усі, як одна, прибирають поважного вигляду.

Цьогоріч шестеро дівчат виборювали  титул «Красуня Фастівщини-2016» і лише одній них з судилося приміряти на свою голову заповітну корону.

Одну з наймолодших учасниць трилісчанку Ганну Ничик вирізняє з-поміж інших надзвичайна скромність, а ще - вміння критично ставитися до власних недоліків. Мовляв, таким чином легше  їх позбуватися.

«Мені ще немає чим вихвалятися, адже в дитинстві я була непосидючою та не дуже слухняною. А доросле життя тільки-но розпочинається і я ще не встигла зробити нічого такого, чим би могла вас вразити. Мрії мої дуже земні. Я хочу мати професію, яка була б мені до душі. Зустріти справжнє кохання. Мати сім’ю та дітей».

Попри таку непретензійність, насправді, Ганнуся має чимало обдарувань. Вона і рукодільниця уміла, і танцівниця запальна, та й триліська малеча від неї просто в захваті. І на її честь навіть укладає вірші.

Переглянути відео:

«Повірте, в Трилісах найкращі дівчата, до кожної справи беруться завзято.  А наша Ганнуся найкраща з найкращих, із кожним привітна та ще й роботяща. Стареньких Ганнуся завжди поважає, маленьких ніколи не ображає. Вона посміхнеться,  як сонце за гаєм, повірте, що кращої  в світі немає. Суддів просимо ми щиро за красуню нашу, щоб дали їй перше місце і премію найкращу».

Юлія Лобунець із Великої Мотовилівки захоплюється фотографуванням, полюбляє усіляких звірят і нізащо в світі не відмовиться від мандрівки з друзями. Називає себе романтичною натурою і кожним вчинком доводить,  що таке твердження небезпідставне. Любов до  природи щоразу спонукає дівчину до написання ось таких проникливих рядків:

«Я можу бути мрійною, як осінь, що сумно проводжає журавлів, чи гордовитою, як та весіння просинь з мінливим настроєм природи навесні. Я можу бути щедрою, як літо, гостинною, як наш вкраїнський край. А з ворогами – крижаною бути: мою родину, край мій не чіпай!»

Кожна з дівчат докладає максимум зусиль, щоб подати себе у всій красі і тим самим вигідно  вирізнитися з-поміж решти суперниць. Оленка Куцюк разом зі своїм «Дорогинським батальйоном» пускається в такий пристрасний танок, що сценічні підмостки аж вгинаються під ногами. А все довкола починає ходити ходором.  Вдало підібрана композиція допомагає танцівницям чітко передати усю гармонійність та відточеність рухів і їхнє різноманітне варіювання.

«У селі я сама файна, сама гонорова, я з криниці ношу воду і рубаю дрова. В мене самі файні вуха, сама файна пика, а у ліжку взагалі я сама-сама дика. Я просто королева, я просто богиня, від моїх поцілунків в тебе шия синя.  Я наче голубонька, наче ластівочка, так міцно обіймаю аж репає сорочка».

Інна Ратошнюк з Великих Гуляків спочатку видається нам дещо засмученою. Пояснення цьому знаходимо швидко. Дівчина дуже хотіла продемонструвати усім свої вокальні здібності, але  через  нещодавно перенесену ангіну зробити цього наразі не може.  Звісно, це прикро. Проте  майбутня журналістка має в своєму розпорядженні ще й інший козир – дар красномовства.  І відразу пускає його в хід, оповідаючи в жартівливій формі про себе та свою родину.

«Як було мені шість рочків, сумно мені стало, і просила маму з татом, щоб сестру мені придбали. І зявилася у мене іграшка новенька, а скільки ж функцій вона мала – ця лялечка маленька».

Мені дуже важко й надалі лишатися неупередженим репортером, коли серед учасниць конкурсу я помічаю свою землячку Марію Розпутну. Намагаюсь підбадьорити її, як можу: «Маріє, покажемо їм усім, де раки зимують?» У відповідь мила усмішка. Мовляв, постараюсь.

За Марію я вболівав не лише через земляцькі почуття.  Ця дівчина - сирота, її наразі виховують дідусь із бабусею. У повсякденному житті, весела та компанійська за вдачею, вона нічим не вирізняється з-поміж своїх ровесниць.   Але саме  з її вуст палкі слова освідчення в любові до батьків звучать особливо зворушливо.  А глядацькі серця, зачувши їх, починають  пришвидшено калатати в грудях.

«В житті у нас є дві людини - нема й не буде їм заміни. Вони нас приймуть і зігріють, їм тяжко та в очах надія на те, що ми щасливі будем. І найріднішим в світі людям... Даймо їм радості хоч трохи за їх тяжкі батьківські роки. Тож пам’ятайте: десь  отам матуся молиться, щоб вам в житті не так, як їй жилося. Хоч вкрила сивина волосся... І в тата сили вже не ті... Батьки не вічні, то ж в житті, рідненьких, їх не забувайте: пишіть, дзвоніть і приїжджайте».

У перерві між номерами дівчата чепуряться перед люстерками, поправляють зачіски та перевдягають сукні.  Настає черга з’явитися перед очі публіки в ориґінальному наряді, про який кожна з учасниць подбала заздалегідь.  Кожанське prêt-a-porte  вражає як творчим задумом дизайнерок, так і розмаїттям підручних матеріалів, які вони використали в своїй роботі. Ірина Петруненко з Пилипівки в  ошатному капелюшку дуже скидається на ренуарівську героїню. На виготовлення вбрання у неї пішло сто пластикових ложок та три сотні одноразових стаканчиків.

«Мій наряд називається пласт-арт.  Він зроблений із пластикового посуду власними руками».

Назагал учасниці незле впоралися і з домашнім завданням, на яке довелося затратити чимало часу та зусиль. Організатори наперед загадали усім дівчатам підготувати яскраво оформлені експозиції, витримані в українському стилі.  Представлені художні роботи задовільнили найвибагливіші мистецькі смаки. Тут тобі і вишиті бісером картини, і квітково-ягідні композиції, і навіть плетений тин з глечиками та горшками на кілках.

Дуже цікавий творчий задум реалізували пилипівчани. Чітко по контуру України вони вбили цвяшки, а між ними натягнули жовті та сині нитки. 

Не можна було не облизати губи, ще здалеку загледівши уставлений різними наїдками стенд учасниці з села Дорогинка. Сало з цибулею, борщ, вареники та пампухи - увесь цей виставковий колорит смачно зваблював одним лиш своїм виглядом.

І поки одна претендентка на корону  знаджувала усіх присутніх смаколиками, в руках іншої відкілясь з’являється живий півень. Кмітливий птах був не проти підіграти своїй господині. Для нього швидко знаходиться місце в акторській трупі  і він стає одним з учасників гумористичної мізансцени.

«Боже, яка злодійка моя сусідка! Хотіла в мене півня вкрасти. Але  я її здихалася і тепер на шляху до перемоги у мене на одну конкурентку менше».

 Глядачам, судячи з реакції,  дуже сподобався цей номер. Утім, як і всі попередні. Найгаласливіше на всі перипетії свята реагував кожанський фан-сектор.  Проте ані гучні скандування, які доносилися звідти, ані рідні стіни не допомогли Марії Розпутній потрапити до трійки призерів. Зі ста п’ятдесяти восьми балами  вона посідає в підсумку п’яте місце і здобуває титул «Міс чарівність». А ось її географічній сусідці з Триліс не вистачило лише чотирьох балів до перемоги. Тріумфує ж сьогодні представниця Пилипівки і, як на мене, цілком справедливо та заслужено. І гарна, і струнка, і з навчанням дає собі раду та ще й господиня на всі руки.

«Мені вісімнадцять років. Навчаюся в Київському Національному університеті технології та дизайну на факультеті хімічних та біофармацевтичних технологій. Я недаремне обрала саме цю професію. Адже мені подобається допомагати людям і я мрію створити такі ліки, які врятують мільйони людських життів.  Також одним із моїх захоплень є вишивання суконь. Одну із них ви зараз бачите на мені. А ще мені подобається пекти торти і я залюбки пригощу вас своїм кулінарним витвором».

Так вже співпало, що цього дня Ірина відзначає і своє вісімнадцятиріччя. І чи то зірки на небі були до неї надто прихильні, чи судді щось перечували, але вступ в доросле життя ознаменувався  блискучою перемогою.  Усі члени журі одностайно підтвердили, що ніхто з них сном-духом не відав ні про яку іменинницю аж до моменту остаточного підбиття підсумків. Найщедрішим на оцінки з-поміж усього суддівського загалу виявився Роман Солом’яний. Каже, що усі дівчата перебували в однаковихих умовах, лише хтось із них зумів себе повністю розкрити, а комусь для цього забракло якоїсь дещиці. Водночас рішуче заперечує будь-які спроби тиску на себе та на своїх колег.

«Кожен суддя сам визначався зі своїми оцінками. Ми лише трохи подебатували кому з дівчат і яку стрічку вручати. Мені кожній кортіло виставляти лише найвищі семибальні оцінки, але розуміючи, що тут все-таки відбувається змагання, мусив час від часу піднімати таблички з іншими - меншими балами».

Кожанський селищний голова Наталія Обремська подивляє сміливості дівчат, які взяли участь у конкурсі. Переконана, що сама нізащо б не зважилася б на щось подібне.

«Свого часу я не побоялася балотуватися на селищного голову, але мені б забракло сміливості взяти участь у такому конкурсі.  Тому дякую усім дівчатам за виявлену мужність».

Не будучи представленою в журі, вона, тим не менш, особливо оцінюючим поглядом  приглядалася до кожної  з учасниць, немов пронизувала їх рентгенівським променем. Пояснила, що таким чином  хотіла обрати собі потенційну невістку. Але вибір виявився настільки складним, що вакансія так і лишилась  незаповненою.

«Хочу сказати, що я шукаю собі невістку, бо в мене є неодружений син. І я вам скажу відверто, що кожну з дівчат я залюбки прийняла б за рідну доньку».

Районне начальство в особі головного культуртреґера тішиться, що хоч і невеликим коштом, та все ж  вдалося випорядити таке гарне свято. Завбачивши в залі молодих холостяків,  що не зводили з конкурсанток зачарованих очей, організатори заходу одразу ж порадували їх приємною звісткою, що всі  дівчата поки що незаміжні. А дехто ще й не став  на порі. Тож, мовляв,  якщо вам, парубкам, припаде охота позалицятися до котроїсь,  то невелика відстань між населеними пунктами лише сприятиме таким намірам.  Але за справу слід братися без зволікань, бо ж недарма казали старі люди, що на такий товар швидко знайдеться свій покупець.   

Ми ж зі свого боку також вирішили допомогти майбутнім женихам і звузити для них коло пошуку наречених.  А для цього тишком-нишком вивідали в Тетяни Машковець точні координати, де саме на ввіреній їй території зафіксовано найбільшу кількість вродливих дівчат на квадратний кілометр.

«У нас Веприк насамперед пишається своїми красунями. Його представниці, напевно, найчастіше перемагали в усіх  конкурсах краси, які проводилися під егідою Фастівської райдержадміністрації. А ось жителька села Червоне Лілія Литвиненко навіть брала участь в обласному змаганні».

Конкурс краси на Фастівщині не проводили вже три роки. Події на сході де в чому скоригували і сьогоднішню святкову програму. До прикладу, організатори відмовилися від традиційного дефіле в купальниках, а натомість ввели новий конкурс «Напиши листа герою АТО».  Дівчата під музичний супровід зачитували їх зі сцени. І в кожному листі ревне дякували  захисникам Вітчизни за їхній щоденний подвиг. Просили хлопців, щоб берегли себе і обов’язково верталися додому живими.

Сергій Сіроманець, Опанас Джиґун.
«Достовірно».

Хто з шести дівчат, на вашу думку, заслуговує на звання «Красуня Фастівщини -2016?»
Куцюк Олена, Дорогинка - 10.8%
Лобунець Юлія, Велика Мотовилівка - 26.5%
Ничик Ганна, Триліси - 7.2%
Петруненко Ірина, Пилипівка - 9.6%
Ратошнюк Інна, Великі Гуляки - 13.3%
Розпутна Марія, Кожанка - 8.4%

Всього голосів: 83
 

 


Поширити в соціальних медіа:

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Судний день для заступників Нетяжука перенесено…

Судний день для заступників Нетяжука перенесено на тиждень

Погляди багатьох фастівчан, котрі пильно стежать за громадсько-політичним життям міста, або ж і самі беруть у ньому якнайдієвішу участь, 5 квітня  були звернені до Київського апеляційного адміністративного суду. Адже саме...

Переглянути..

Квіткопад від народного депутата Руслана Сольвара…

Квіткопад від народного депутата Руслана Сольвара з нагоди жіночого дня

Народний депутат Руслан Сольвар упродовж трьох днів урочисто вітав представниць прекрасної статі з Міжнародним жіночим днем. Розпочав з Макарова, де особисто вручав троянди і осипав компліментами чарівне жіноцтво. За півгодини...

Переглянути..

Політичні симпатії макарівчан за результатами одного…

Політичні симпатії макарівчан за результатами одного опитування

Минулого тижня знімальна група "Достовірно" вибралася до Макарова, аби поцікавитися у місцевого люду їхніми політичними симпатіями.

Переглянути..

Олена Зикова винна у скоєнні адміністративного…

Олена Зикова винна у скоєнні адміністративного правопорушення! Рішення остаточне. Оскарженню не підлягає.

О пів на дев’яту ранку ми прибуваємо до Апеляційного суду Київської області. При вході охоронець ретельно перевіряє перепустки. Перш ніж зайти досередини, звертаємо увагу на два інформаційні стенди, які знайомлять із...

Переглянути..

Плебісцит на вулицях Фастова стосовно довіри…

Плебісцит на вулицях Фастова стосовно довіри до міської влади

Нещодавно фастівський міський голова Михайло Нетяжук з великою помпезністю злітав до Страсбурга і привіз звідти «12 зірок». Серед основних досягнень, за які мера і його команду було представлено до цієї...

Переглянути..

 

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12147 #200714233621